Церебральне опалення Євгенія Валюка

 
Добавлено: 2018-11-20 00:28:10 Новости Культура
2 листопада у галереї сучасного мистецтва Singulart відкрилась виставка молодого київського художника Євгенія Валюка «Церебральне опалення».
 

ЦЕРЕБРАЛЬНЕ ОПАЛЕННЯ

2 листопада о 19.00 у галереї сучасного мистецтва Singulart відбудеться відкриття виставки молодого київського художника Євгенія Валюка «Церебральне опалення». На ній будуть представлені реді-мейд об'єкти, а також інсталяції та текстові довідники по виживанню в умовах відсутності ресурсопостачання в будинках України.

 «Так, тепер і в наших містах батареї центрального опалення поступово холонуть, не встигнувши достатньо наповнитись теплом, гаснуть лінії електропередач… Температура в будинках іноді опускається нижче 10-градусної відмітки. Якщо це не можна назвати середовищем виживання у повній мірі, то екстремальними умовами – безперечно. Тож уявімо собі цілком імовірну подію – у вашому будинку повністю або частково відключили водо-, газо- та електропостачання. Можливо,  їх вмикають лише на кілька годин у день…»

Для когось відсутність води, газу, тепла та світла у помешканні – уявний постапокаліптичний сюжет, але наразі для багатьох жителів нашої країни він став елементом повсякдення. Не так давно значна частина киян гріла воду у каструлях та відрах для того, щоб просто прийняти душ, а тепер вони ж гріють руки перед обігрівачами, тепла яких ледь вистачає на невелику кімнату. І якщо це реалії столиці багатомільйонної країни, то про невеликі міста чи віддалені села годі й думати. Теплі ковдри, хутрові шапки, вовняні шкарпетки для деяких перейшли із категорії зимового одягу у категорію одягу піжамного. Це може викликати обурення, занепокоєння, страх, але частіше людина кориться такому стану речей, оскільки у співіснуванні із тими, хто мав би забезпечувати населення ресурсами для виживання, очевидною стає необхідність подбати про себе власними силами.

Євгеній Валюк черговий раз у своїй творчості звертається до гостросоціальних тем. Художнє переосмислення повсякденної дійсності для художника концептуально не обмежене пошуком нових форм та зміщенням акцентів на ті проблеми, про які всі бездіяльно говорять. Валюк пропонує також і відповіді. Наприклад, елементами однієї із інсталяцій є посібники по загальній теплотехніці та електронним саморобкам – глядач зможе відшукати можливу альтернативу холодним батареям свого помешкання на їх сторінках. «Як вижити у домі з обітнутою пуповиною теплопостачання? Для початку, зупинімося на прийомах пасивного теплового захисту – зі збереження того тепла, яке вже наявне…», - так розпочинається авторський путівник Валюка по виживанню в умовах відсутності базових ресурсів комфорту.

Мистецтво завжди виступає медіатором між реальністю – світом речей – та світом ідей. Соціальне мистецтво, у свою чергу, більшою мірою апелює до двох світів реальності – того, у якому знаходиться глядач і того, у якому знаходиться предмет творчої рефлексії художника. Коли ми чуємо про соціальне мистецтво, на думку спадає тематичний перелік: політика, дискримінація, вразливі категорії суспільства, несправедливість, проблема тотального споживацтва тощо. У матриці цієї антології завжди відбувається перерозподіл сил за вертикальною схемою «слабший – сильніший». Позаяк, елемент влади та сили завжди визначений, навіть якщо він прямо не артикулюється у творі – капіталізм, політичний діяч, держава, терористи та ін.  Під час контакту із таким мистецтвом, глядач часто дистанціюється від предмету набагато більше, аніж при контакті із будь яким іншим, де апеляція відбувається до чуттєвого світу і є більш універсальною. 

«Церебральне опалення» – зразок соціального мистецтва, який пропонує новий підхід до розуміння самої категорії. Виставка не означатиме ані жертву, ані ворога – вона запропонує прийняти нестерпність стихійної сили – холоду (винуватців якого художник ігнорує, оскільки прагне залишатися митцем, а не політичним активістом) – і вчитись пристосовуватись до неї. У цьому сенсі результат Валюка корелюється із Кантівським динамічним Піднесеним: душа глядача стикається із безповоротністю та всеохопністю відсутності теплопостачання, але вихід знаходить у силі свого розуму, над яким ця фатальність не має влади, і який, у свою чергу, здатен опиратися їй, знайти вихід, загорнутися у тепле пальто, сконструювати обігрівач зі старих радіаторів…

Марина Богуш

 
 
 
 
 

Отзывы & Вопросы (0)

Чтобы оставить отзыв нужно войти в систему!
 
 
 
 
© 2008 Glo.UA. - Сеть городских порталов. Правила О Нас Реклама Контакты